Що таке пункти продажу товарів?
Відповідь:
Згідно з п.п.14.1.211 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) пункт продажу товарів для цілей розділу XII цього Кодексу - це:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Чи необхідно придбавати торговий патент у випадку, якщо кур’єр при передачі товару одержує готівкові кошти?
Відповідь:
Відповідно до п.п.14.1.211 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), пункт продажу товарів для цілей розділу XII цього Кодексу – це, зокрема, автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі.
Згідно з п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267 ПКУ оригінал торгового патенту повинен бути розміщений, зокрема, на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях.
Відповідно до п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267 ПКУ для запобігання пошкодженню торгового патенту (вигорання на сонці, псування внаслідок затікання дощової води, псування сторонніми особами тощо) дозволяється розміщувати нотаріально засвідчені копії торгових патентів у визначених цією частиною місцях. При цьому оригінал такого патенту повинен зберігатися у відповідальної особи суб’єкта господарювання або відповідальної особи відокремленого підрозділу, яка зобов’язана надавати його для огляду уповноваженим законом особам.
Враховуючи вищезазначене, якщо найманий працівник - кур’єр при передачі товару одержує готівкові кошти, суб’єкту господарювання необхідно придбати торговий патент на торгівлю із зазначеним видом пересувної торговельної мережі. У разі розрахунку за товар кур’єр повинен за бажанням замовника пред’явити оригінал або нотаріально засвідчену копію торгового патенту.
Чи мають право відокремлені підрозділи, у тому числі ті, які не є ЮО, придбавати торгові патенти для провадження торговельної діяльності?
Відповідь:
Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 розділу XII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівлю валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей.
Підпунктом 267.4.5 пункту 267.4 статті 267 ПКУ розділу XII визначено, що для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб’єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу.
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філії та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру.
Таким чином, філії та інші відокремлені підрозділи юридичної особи можуть придбавати торгові патенти у разі якщо вони діють на підставі затвердженого юридичною особою положення про філію, є платниками податку на прибуток, а також якщо відомості про такі відокремлені підрозділи внесені до Єдиного державного реєстру.
Що таке торговельна діяльність?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Чи необхідно придбавати торговий патент ФО - підприємцю, яка провадить торговельну діяльність (ресторанне господарство)в стаціонарних приміщеннях на території ринку?
Відповідь:
Відповідно до абзацу ”в” пп.267.1.2 п.267 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ) не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг суб’єкти господарювання фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності.
При цьому, відповідно до п. 14.1.211 ст. 14 розділу І ПКУ для цілей розділу XII цього Кодексу під пунктами продажу товарів слід розуміти:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Враховуючи зазначене, не повинні придбавати торговий патент фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність з лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі ринків усіх форм власності.
Фізичні особи - підприємці, які здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, визначених ПКУ для цілей розділу ХІІ цього Кодексу, на території ринку повинні придбавати торговий патент.
Чи необхідно придбавати торговий патент СГ(ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) у разі продажу ОЗ за готівку?
Відповідь:
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.
Згідно із пп. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ торговельна діяльність для цілей розділу ХІІ ПКУ – це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Відповідно до пп. 14.1.211 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пункт продажу товарів для цілей розділу XII ПКУ - це:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
У разі, якщо продаж товарів (основних фондів) суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою – підприємцем) здійснюється з окремого приміщення (офісу) шляхом готівкових розрахунків (у т. ч. з оформленням прибуткового касового ордера), то згідно зі ст. 267 ПКУ такий суб’єкт господарювання придбаває торговий патент на загальних підставах.
Чи необхідно придбавати торговий патент ФОП, який проводить торговельну діяльність на території ринку з автомагазину, розвозки, іншого виду пересувної торговельної мережі?
Відповідь:
Відповідно до абзацу ”в” пп.267.1.2 п.267 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі – ПКУ) не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг суб’єкти господарювання фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності.
При цьому, відповідно до п. 14.1.211 ст. 14 розділу І ПКУ для цілей розділу XII цього Кодексу під пунктами продажу товарів слід розуміти:
магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;
автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;
лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;
стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;
оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Враховуючи зазначене, не повинні придбавати торговий патент фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність з лотків і прилавків, що надаються в оренду суб’єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі ринків усіх форм власності.
Фізичні особи - підприємці, які здійснюють торговельну діяльність на території ринку шляхом виїздної торгівлі повинні придбавати торговий патент.
Чи необхідно придбавати торгові патенти на кожен автомат з продажу товарів, якщо деякі з них розташовані на території господарської одиниці, а деякі так за її межами?
Відповідь:
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому ст. 267 ПКУ порядку торгові патенті та провадять торгівельну діяльність у пунктах продажу товарів.
Згідно із п. 3 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, торговельна діяльність провадиться суб’єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.
Відповідно до п. 3 Правил роботи дрібнороздрібної торгівельної мережи, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року № 36, роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торговельну мережу є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів.
Продаж товарів здійснюється через:
пункти некапітальної забудови - кіоски, ларі, ларьки, палатки, павільйони для сезонного продажу товарів, торговельні автомати;
засоби пересувної мережі - автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо.
Враховуючи вищевикладене, якщо автомат з продажу товарів розташований на території господарської одиниці, яка вже придбала торговий патент, то окремо придбавати торговий патент та автомат не потрібно.
Однак, якщо автомат з продажу товарів розташований за межами господарської одиниці, то на кожен такий автомат суб’єктом господарювання придбавається торговий патент.
Чи повинні придбавати торговий патент підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство) із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах?
Відповідь:
Згідно з п.п.”з” п.п.267.1.2 п.267 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.
Чи необхідно придбавати торговий патент при провадженні торговельної діяльності (громадське харчування) у разі здійснення розрахунків у безготівковій формі через установу банку?
Відповідь:
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлено статтею 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.
При цьому, п.п.14.1.246 п.14.1 ст.14 ПКУ зазначено, що торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - це роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Таким чином, при провадженні торгівельної діяльності (громадське харчування) у разі здійснення розрахунків тільки у безготівковій формі через установу банку суб’єкти господарювання торгові патенти не придбавають.
Які документи підтверджують, що ФО - інвалід, яка зареєстрована відповідно до закону як ФОП не є платником збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності?
Відповідь:
Згідно з пп.267.1.2 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, зокрема, суб’єкти господарювання, утворені фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці.
Статтею 4 Закону України від 21 березня 1991 року № 875 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що пільги інвалідам надаються на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина-інвалід» (для дітей), а також у відповідних випадках вказано їх основні нозологічні форми захворювань (по зору, слуху та з ураженням опорно-рухового апарату).
Які СГ не являються платниками збору за провадження торговельної діяльності?
Відповідь:
Відповідно до пп.267.1.2 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:
а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;
б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи - підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи - підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
ґ) фізичні особи - підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами - інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;
е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;
ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);
з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах;
и) фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики - сімейної медицини, що розташовані в сільській місцевості, за умови, що у сільській місцевості відсутні аптеки або структурні підрозділи аптек, роздрібна торгівля с здійснюється працівниками таких пунктів, лікарень, амбулаторій, які мають медичну освіту, та виключно за переліком, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, а також на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами.
Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.
Чи необхідно суб’єктам господарювання придбавати торговий патент у разі надання послуг населенню, які не зазначені в Переліку послуг, що підлягають патентуванню?
Відповідь:
Відповідно до пп. 14.1.151. ст. 14 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платні послуги для цілей р. XII ПКУ - діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки.
Згідно з абз. «б» пп. 267.1.1. п. 267.1. ст. 267 ПКУ платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності, як діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Тобто, при наданні послуг, які не зазначені в Переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1258, торговий патент не придбавається.
Яку кількість торгових патентів необхідно придбати у разі коли СГ має відокремлені підрозділи?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 267.4.6. п. 267.4 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг та діяльності з торгівлі валютними цінностями торгові патенти придбаються окремо для кожного пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти.
Скільки торгових патентів необхідно придбавати СГ, у разі якщо в одному пункті продажу здійснюється торгівля нафтопродуктами (скрапленим та стиснутим газом)та іншими товарами (ресторанне господарство)?
Відповідь:
Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять, зокрема, торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.
При цьому, згідно з п.267.3. ст.267 ПКУ встановлено різні ставки збору за провадження торговельної діяльності та за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах.
Отже, у разі здійснення в одному пункті продажу торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стиснутим газом) та іншими товарами (ресторанне господарство) необхідно придбавати два торгових патенти на ці види діяльності, оскільки це є різні види діяльності, на які встановлені різні ставки збору.
Де необхідно придбавати та сплачувати торговий патент?
Відповідь:
Відповідно до пп. 267.5.1. п. 267.5 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ) порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності платниками збору, які:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.
Чи необхідно повертати торговий патент, строк дії якого не закінчився на момент набрання чинності ПКУ?
Відповідь:
Відповідно до п. 1 підрозділу 7 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України ”Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності цим Кодексом, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії).
В який термін видається торговий патент?
Відповідь:
Відповідно до п.п.267.4.3 п.267.4 ст.267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI торговий патент видається особисто фізичній особі - підприємцю або особі, уповноваженій юридичною особою, під підпис у триденний термін з дня подання заявки. Датою придбання торгового патенту є зазначена в ньому дата.
Який порядок придбання торгового патенту?
Відповідь:
Порядок придбання торгового патенту визначено пунктом 267.4. ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.267.4.1 п.267.4 ст.267 ПКУ для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до контролюючого ордану за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту, яка повинна містити такі відомості:
а) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) та прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи);
б) юридична адреса (місцезнаходження) суб’єкта господарювання, а у разі якщо патент придбається для відокремленого підрозділу, - місцезнаходження такого відокремленого підрозділу згідно з документом, що засвідчує право власності (оренди);
в) вид підприємницької діяльності, для провадження якої придбається торговий патент;
г) вид торгового патенту;
ґ) найменування документа про повну або часткову сплату збору;
д) назва та фактична адреса (місцезнаходження) пункту продажу товарів, пункту з надання платних послуг, пункту обміну іноземної валюти, грального місця, позначення ”виїзна торгівля”;
е) назва, дата, номер документа, що засвідчує право власності (оренди);
є) період, на який придбається торговий патент.
Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до цієї статті. Встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Згідно з п.п.267.4.2 п.267.4 ст.267 ПКУ відомості, наведені в поданій суб’єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів, на підставі яких заповнена така заявка.
Звірка відомостей, наведених в поданій суб’єктом господарювання заявці, здійснюється в момент подання такої заявки. Оригінали або нотаріально посвідчені копії документів, пред’явлені суб’єктом господарювання на звірку, у контролюючому органі не залишаються.
У разі невідповідності відомостей, наведених у поданій суб’єктом господарювання заявці, документам, на підставі яких заповнена така заявка, або невнесення до заявки усіх необхідних відомостей, контролюючий орган має право відмовити у видачі торгового патенту суб’єкту господарювання.
Який строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 267.7.3 п. 267.7 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI строк дії торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг становить вісім календарних кварталів.
Який строк дії торгового і пільгового патенту, у тому числі торгового патенту на здійснення діяльності з надання платних послуг, обміну готівкових валютних цінностей?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 267.7.1. п. 267.7 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців.
Яким нормативним документом затверджено форму заявки на придбання торгового патенту?
Відповідь:
Порядок придбання торгового патенту визначено пунктом 267.4. ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ).
Згідно з п.п.267.4.1 п.267.4 ст.267 ПКУ для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до контролюючго органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту.
Відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 року № 1077 ”Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів” із змінами та доповненнями (далі-Положення) зазначено, що підставою для придбання торгового патенту є заявка СПД, складена за формою згідно з додатком до Положення.
Це Положення втратило чинність 27.12.2011 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1236, але з 1 січня 2011 року, до затвердження форми заявки на придбання торгового патенту нового зразка, рекомендується видавати торгові патенти на підстави заявки, складеної за формою, згідно з додатком до Положення.
Скільки необхідно придбавати торгових патентів уразі, якщо СГ в одному пункті продажу товарів здійснює декілька видів діяльності, що підлягають патентуванню – торговельну діяльність і побутові послуги?
Відповідь:
Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів та діяльність з надання платних побутових послуг, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пп. 14.1.151 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ платні послуги для цілей розділу XII ПКУ – це діяльність, пов’язана з наданням побутових послуг для задоволення особистих потреб замовника за готівку, а також з використанням інших форм розрахунків, включаючи платіжні картки. Перелік платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент, визначається Кабінетом Міністрів України;
Згідно із п.п. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Враховуючи вищезазначене, у разі провадження підприємницької діяльності в одному пункті продажу товарів, в одному окремому приміщенні, будівлі або в їх частинах двох чи більше видів діяльності, що підлягають патентуванню (роздрібна торгівля, громадське харчування і один вид побутових послуг) суб’єктом підприємницької діяльності придбавається два торгових патенти – на торгівельну діяльність і на діяльність з надання побутових послуг.
Яким чином СГ придбаває торговий патент на пересувну торговельну мережу?
Відповідь:
Згідно з порядком придбання торгового патенту, визначеному у п. 267.4 ст.267 розділу ХІІ Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі – збір) заявку на придбання торгового патенту.
Відповідно до підпункту 267.5.1. пункту 267.5 статті 267 Розділу ХІІ ПКУ платники сплачують збір, якщо:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.
Таким чином, суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву на придбання торгового патенту.
Де придбавають торгові патенти СГ, в тому числі зареєстровані в СДПІ по роботі з великими платниками податків?
Відповідь:
Згідно з порядком придбання торгового патенту, визначеному у п. 267.4 ст.267 розділу ХІІ Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі – збір) заявку на придбання торгового патенту.
Відповідно до підпункту 267.5.1. пункту 267.5 статті 267 Розділу ХІІ ПКУ платники сплачують збір, які:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.
Таким чином, торговий патент видається суб’єктам господарювання контролюючим органом за місцезнаходженням цих суб’єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів.
Суб’єктам господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), здійснюють торгівлю у валютними цінностями, у сфері розваг, торговий патент видається за місцезнаходженням пункту продажу товарів, пункту з надання побутових послуг, пункту обміну іноземної валюти, пункту надання послуг у сфері розваг.
За місцем реєстрації торговий патент видається тільки суб’єктам господарювання, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу.
Який порядок анулювання торгового патенту у разі невнесення СГ плати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки?
Відповідь:
Відповідно до пп. 267.7.4 п.267.4 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI (далі - ПКУ), у разі невнесення суб’єктом господарювання збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (далі – збір) у встановлений цією статтею строк, дія такого патенту анулюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення.
У разі, якщо суб’єкт господарювання продовжує здійснювати діяльність, передбачену статтею 267 ПКУ, вважається, що така діяльність здійснюється без отримання відповідних торгових патентів.
Крім того, відповідно до пункту 125.1. статті 125 ПКУ несплата (неперерахування) суб’єктом господарювання сум збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності, зазначених у п.п.267.1.1 п.267.1 ст.167 ПКУ в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, торговий патент підлягає анулюванню у випадку, якщо суб’єкт господарювання не вніс плату за торговий патент до першого числа звітного місяця (кварталу), а у разі несвоєчасної сплати до нього буде застосована штрафна санкція у розмірі 50 відсотків ставок збору, встановлених статтею 267 ПКУ.
Яким чином отримати дублікат торгового патенту у разі його втрати (викрадення, пожежа тощо)?
Відповідь:
Згідно п.п. 267.4.4 п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (із змінами та доповненнями) у разі втрати або зіпсування торгового патенту платнику збору видається дублікат торгового патенту в порядку, установленому цим пунктом.
У разі втрати торгового патенту суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу заявку на придбання торгового патенту для отримання дублікату торгового патенту.
Скільки торгових патентів придбаває СГ у разі якщо здійснює в одному пункті продажу роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері?
Відповідь:
Згідно із п.п. 14.1.246 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) торговельна діяльність для цілей розділу XII цього Кодексу - роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.
Ставка збору за провадження торгівельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) встановлена п.п.267.3.2, п.п.267.3.3 п.267.3 ст.267 розділу XII ПКУ.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах встановлена п.п.267.3.4 п.267.3 ст.267 розділу XII ПКУ.
Тобто, ПКУ встановлено різні ставки збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах та за провадження іншої торговельної діяльності.
Отже, у разі здійснення в одному пункті продажу роздрібної та оптової торгівлі, діяльності у торговельно-виробничій (ресторанне господарство) сфері, крім торгівлі нафтопродуктами (скрапленим та стиснутим газом), придбавається один торговий патент.
Чи здійснюється нарахування заборгованості за торгові патенти, термін дії яких не закінчився, але які були повернуті до контролюючого органу у зв’язку із набранням чинності ПКУ та за які було здійснено доплату за останній квартал їх дії, але заява була подана після 14 числа місяця (кварталу), що передує звітному?
Відповідь:
Відповідно до підрозділу 7 розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) торгові патенти, видані згідно з вимогами Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», строк дії яких не закінчився на момент набрання чинності ПКУ, підлягають поверненню до контролюючих органів за місцем їх придбання у тримісячний строк (але не пізніше закінчення строку їх дії).
Суб’єкт господарювання при поверненні (обміні) торгових патентів (строк дії яких не закінчився) подає до контролюючого органу письмову заяву про заміну торгових патентів старого зразка на торгові патенти нового зразка.
Одночасно, термін дії торгового патенту нового зразка рахується з дати, яка була зазначена в торговому патенті старого зразка на термін, який передбачений нормами ПКУ.
При цьому, слід враховувати те, що суб’єкт господарювання, у разі необхідності, здійснює доплату вартості торгових патентів при їх придбанні відповідно до ставок, встановлених органами місцевого самоврядування згідно з вимогами ПКУ.
Відповідно до пп. 267.7.5 п. 267.5 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючим органом, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Враховуючи те, що термін подання заяви, який передбачений пп. 267.7.5 п. 267.7 ст. 267 ПКУ (а саме, до 15 числа місяця, що передує звітному), встановлений для суб’єктів господарювання, що припиняють діяльність, то даний термін не застосовується при обміні бланку торгового патенту старого зразка на новий, оскільки відбувається виключно заміна бланків.
При цьому, нарахування, які були здійсненні у картці особового рахунку платника податків, та усі сплачені платежі за торговий патент старого зразка автоматично рахуються за торговим патентом нового зразка.
Таким чином, суб’єкти господарювання при обміні бланків торгових патентів повинні, у разі необхідності, здійснити доплату вартості торгових патентів відповідно до ставок, встановлених органами місцевого самоврядування згідно з вимогами ПКУ, тобто, якщо попередня оплата вартості торгового патенту, зроблена суб’єктом господарювання наперед не за весь термін його дії. Будь-які інші нарахування працівниками контролюючого органу нормами чинного законодавства не передбачено.
Чи обов’язково СГ для отримання торгових патентів повинен реєструвати пункти продажу товарів (надання послуг), розміщені не за місцем його реєстрації, як відокремлені підрозділи?
Відповідь:
Підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що торговий патент діє на території, на яку поширюються повноваження органу, який здійснив реєстрацію суб’єкта господарювання, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
Для провадження передбачених цією статтею видів підприємницької діяльності суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту (пп. 267.4.1 п. 267.4 ст.267 ПКУ).
Згідно з пп. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПКУ порядок сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності платниками збору, які:
а) провадять торговельну діяльність або надають платні послуги (крім пересувної торговельної мережі) - збір сплачується за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання платних послуг;
б) здійснюють торгівлю валютними цінностями - за місцезнаходженням пункту обміну іноземної валюти;
в) здійснюють діяльність у сфері розваг - за місцезнаходженням пункту надання послуг у сфері розваг;
г) здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу - за місцем реєстрації таких платників;
ґ) здійснюють торгівлю на ярмарках, виставках-продажах та інших короткотермінових заходах, пов’язаних з демонстрацією та продажем товарів, - за місцем провадження такої діяльності.
Статтею 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) передбачено, зокрема, що відомості про філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру у порядку визначеному ст. 28 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» із змінами.
Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік ву контролюючому органі за місцезнаходженням юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Тобто, суб’єкт господарювання має можливість здійснювати діяльність, в тому числі і через підрозділ, який не є відокремленим підрозділом у розумінні ЦКУ, якщо він повідомив у контролюючий орган про нього, як про об’єкт через який провадиться діяльність та став на облік за неосновним місцем обліку за місцем розташування такого об’єкта.
Крім того, ПКУ передбачено придбання патенту суб’єктом господарювання або відокремленим підрозділом платником податку на прибуток для здійснення торговельної діяльності у пунктах продажу товарів; діяльності з надання платних послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівлі валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльності у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей) за місцем здійснення такої діяльності.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання не зобов’язаний для отримання торгових патентів реєструвати пункти продажу товарів (надання послуг), розміщені не за місцем його реєстрації, як відокремлені підрозділи.
В який термін СГ повідомляє контролюючий орган про припинення діяльності, яка підлягає патентуванню?
Відповідь:
Відповідно до п.п. 267.7.5. п. 267.7 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI суб’єкт господарювання, що припинив діяльність, яка відповідно до цього Кодексу підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про це відповідному контролюючому органу. При цьому торговий патент підлягає поверненню контролюючому органу, який його видав, а суб’єкту господарювання повертається надмірно сплачена сума збору.
Таким чином, останнім днем подання суб’єктом господарювання письмового повідомлення про припинення такої діяльності є 14 число місяця, що передує звітному.