Як ФОП платники –ЄП можуть отримати витяг з Реєстру платників ЄП та який термін дії даного витягу?
Відповідь: Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Які відомості про ФОП платника ЄР вносяться до Реєстру платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності першої та другої груп;
9) дата анулювання реєстрації.
Чи оприлюднюються дані реєстру платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 299.13 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
податковий номер (для юридичної особи);
найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
ставку єдиного податку;
групу платника податку;
види господарської діяльності першої та другої груп;
дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
В який термін та за якою формою ФОП платники ЄП подають до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки ( або терміну втрати працездатності)
Відповідь: Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами іа доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Згідно із пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу доходів і зборів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік
Відповідь: Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
Яким чином ФОП платники ЄП ведуть облік доходів та витрат?
Відповідь: Відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп.296.1.1 – 296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ.
Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).
Яким чином та в які строки реєструється книга обліку доходів і витрат в контролюючих органах ?
Відповідь: Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за № 1535/20273 (далі – Порядок), фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.
Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку (п. 2 Порядку).
Згідно із пп. 5.2 п. 5 додатку 27 «Стандарт надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» (далі – Додаток 27) наказу ДПС України від 30.11.11 № 187 строк розгляду поданих заявником або уповноваженою особою документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» або відмови в її наданні становить два робочих дні від дати подання таких документів.
При цьому, заявник – це особа (юридична, фізична тощо), щодо якої складено заяву на отримання адміністративної послуги.
Вхідним документом для процесу є зареєстрована та з відповідною резолюцією керівника органу ДПС, перших заступників (заступників) керівника органу ДПС заява в довільній формі щодо реєстрації Книги.
Разом з заявою має подаватись прошнурований з пронумерованими сторінками та заповненою титульною сторінкою примірник Книги (пп. 6.1 п. 6 Додатку 27).
Враховуючи вищевикладене, книга обліку доходів і витрат реєструється в органі державної податкової служби протягом двох робочих днів від дати подання необхідних документів (заяви та книги обліку доходів і витрат).
Чи необхідно вести окрему книгу обліку доходів по кожному найманому працівнику ФОП - платника ЄП?
Відповідь: Відповідно до вимог ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» затверджено форму книги обліку доходів та порядок її ведення (далі – наказ №1637).
При цьому, нормами ПКУ та наказу №1637 не передбачено ведення окремо книги обліку найманими працівниками фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.
Який строк сплати ЄП, нарахованого за перевищення обсягу доходів?
Відповідь: Відповідно до п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Який термін сплати єдиного податку ФОП, що належить до п’ятої групи?
Відповідь: Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку п’ятої групи (фізичні особи - підприємці) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 с.295 ПКУ).
Як ФОП платники –ЄП можуть отримати витяг з Реєстру платників ЄП та який термін дії даного витягу?
Відповідь: Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Які відомості про ФОП платника ЄР вносяться до Реєстру платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
1) прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
2) податкова адреса суб’єкта господарювання;
3) місце провадження господарської діяльності;
4) обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності;
5) ставка єдиного податку та група платника податку;
6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
7) дата реєстрації;
8) види господарської діяльності першої та другої груп;
9) дата анулювання реєстрації.
В який термін та за якою формою ФОП платники ЄП подають до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки ( або терміну втрати працездатності)
Відповідь: Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами іа доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Пунктом 295.6 ст. 295 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Згідно із пп. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до органу доходів і зборів заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.
Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік
Відповідь: Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (далі – Порядок).
Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо) (далі - фізична особа).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (п.14 Порядку).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
Яким чином ФОП платники ЄП ведуть облік доходів та витрат?
Відповідь: Відповідно до п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному пп.296.1.1 – 296.1.3 п.296.1 ст.296 ПКУ.
Згідно із пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Платники єдиного податку третьої та п’ятої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (пп.296.1.2 п.296.1 ст.296 ПКУ).
Яким чином та в які строки реєструється книга обліку доходів і витрат в контролюючих органах ?
Відповідь: Відповідно до п. 1 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.11 за № 1535/20273 (далі – Порядок), фізичні особи - підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи та понесені витрати.
Прошнурована та пронумерована Книга безоплатно реєструється в органі державної податкової служби за основним місцем обліку платників податку (п. 2 Порядку).
Згідно із пп. 5.2 п. 5 додатку 27 «Стандарт надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» (далі – Додаток 27) наказу ДПС України від 30.11.11 № 187 строк розгляду поданих заявником або уповноваженою особою документів для надання адміністративної послуги «Реєстрація Книги обліку доходів і витрат» або відмови в її наданні становить два робочих дні від дати подання таких документів.
При цьому, заявник – це особа (юридична, фізична тощо), щодо якої складено заяву на отримання адміністративної послуги.
Вхідним документом для процесу є зареєстрована та з відповідною резолюцією керівника органу ДПС, перших заступників (заступників) керівника органу ДПС заява в довільній формі щодо реєстрації Книги.
Разом з заявою має подаватись прошнурований з пронумерованими сторінками та заповненою титульною сторінкою примірник Книги (пп. 6.1 п. 6 Додатку 27).
Враховуючи вищевикладене, книга обліку доходів і витрат реєструється в органі державної податкової служби протягом двох робочих днів від дати подання необхідних документів (заяви та книги обліку доходів і витрат).
Чи необхідно вести окрему книгу обліку доходів по кожному найманому працівнику ФОП - платника ЄП?
Відповідь: Відповідно до вимог ст.296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість.
Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» затверджено форму книги обліку доходів та порядок її ведення (далі – наказ №1637).
При цьому, нормами ПКУ та наказу №1637 не передбачено ведення окремо книги обліку найманими працівниками фізичної особи – підприємця - платника єдиного податку.
Який строк сплати ЄП, нарахованого за перевищення обсягу доходів?
Відповідь: Відповідно до п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).
Який термін сплати єдиного податку ФОП, що належить до п’ятої групи?
Відповідь: Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку п’ятої групи (фізичні особи - підприємці) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (п.295.4 с.295 ПКУ).
Чи вважається порушенням умов перебування на другій групі платника ЄП ФОП, яка надала послуги іншій ФО (працівнику ЮО), що перебувала у відрядженні?
Відповідь: Відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої або п’ятої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для таких груп.
При визначенні об’єкта оподаткування податку на прибуток (юридичною особою) враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат (абз. перший пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ).
Зазначені в абз. першому пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 ПКУ витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність оригіналу документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи були надані послуги працівнику юридичної особи під час відрядження і вартість послуг оплачується під час відрядження особисто працівником юридичної особи, то порушення умов перебування у другій групі платника єдиного податку не виникає.
Однак, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, за найманого працівника, що перебуває у відрядженні, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.
Які дії ФОП платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?
Відповідь: Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 р.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платників ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Класифікація видів економічної діяльності (далі - КВЕД ДК 009:2010), затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457.
До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про обрані фізичною особою - підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Тобто ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців першої та другої груп щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Чи має право ФОП-платник ЄП виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин?
Відповідь: Відповідно до пп.5 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
До переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року N 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» із змінами та доповненнями, належать: - сировина для хімічних меліорантів ґрунтів (вапняк, гіпс, гажа, сапропель);
- сировина для будівельного вапна та гіпсу (гіпс, вапняк, крейда);
- сировина піщано-гравійна (пісок);
- сировина цегельно-черепична (суглинок, супісок);
- інші корисні копалини, що не включені до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Отже, фізична особа – підприємець - платник єдиного податку має право здійснювати реалізацію корисних копалин місцевого значення у вигляді сировини, а також виготовляти та реалізовувати вироби з корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, що придбані, зокрема, у суб’єктів господарювання які здійснюють їх видобуток.
Чи може ФОП- платник ЄП здійснювати продаж цінних паперів?
Відповідь: Відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.
Згідно з част. першою ст. 1 Закону України від 2 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; а фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Статтею 318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.
Зокрема, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, не може бути платником єдиного податку.
Якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від здійснення таких операцій оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
Чи має право ЮО – платник ЄП здійснити продаж ОЗ за ціною нижчою ніж їх оціночна вартість
Відповідь: Згідно з пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПКУ).
Тобто, у розумінні ПКУ основні засоби є товарами.
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПКУ).
При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (п.292.2 ст. 292 ПКУ).
Враховуючи вищенаведене, з метою визначення доходу від продажу основних засобів, однією із складових є сума коштів, отримана від продажу таких основних засобів, яка визначається згідно з договором про продаж основних засобів. Для юридичних осіб – платників єдиного податку нормами ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу основних засобів за ціною не нижче їх оціночної вартості.
Чи мають право ЮО платники ЄП здійснювати бартерні операції (взаємозалік заборгованостей)?
Відповідь: Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Бартерна (товарообмінна) операція - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, юридичні особи - платники - єдиного податку не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Як ЮО платнику ЄП відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування?
Відповідь: Відповідно до п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Разом з цим, п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку четвертої групи, які використали право на застосування іншої ставки, встановленої для шостої групи, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку шостої груп – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Які відомості зазначаються ЮО у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування?
Відповідь: Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:
найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи);
дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи відповідно до закону;
податкову адресу суб’єкта господарювання;
місце провадження господарської діяльності;
обрані суб’єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки;
середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Також, згідно із пп.298.3.1 п.298.3 ст.298 ПКУ до заяви включаються відомості (за наявності) про:
1) зміну найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи);
2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;
3) зміну місця провадження господарської діяльності;
4) зміну видів господарської діяльності;
5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;
6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;
8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.
Які способи подання заяви ЮО для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування ?
Відповідь: Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
- державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві