Шановні печеряни!

День пам’яті жертв голодоморів - це не просто день пам’яті… Це день скорботи, жалю, болю за невинно загублені людські життя.

Голодомори 1921-1922, 1932-1933 та 1946-1947 років залишаються глибокою духовною раною, що пронизує болем серця і його очевидців, і сучасне покоління.

Насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл та цілих районів, заборона виїзду за межі охопленої голодом України, репресії  — все це мало знищити українське прагнення незалежності й самих українців. Ціною мільйонних жертв ми вистояли й змогли відродити нашу державність.

Схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. Об’єднаймося у спільній молитві та згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!

Бажаю, щоб на столі кожного українця завжди був хліб і до хліба, щоб дитинство наших дітей було щасливим і ситим, а держава була могутньою та процвітаючою!

Вічна пам’ять!

З повагою,

Голова Печерської районної в місті Києві

державної адміністрації                                                        Наталія КОНДРАШОВА