1.Які відбулися зміни в процедурі переведення платників податків з одного контролюючого органу до іншого у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) такого платника ?
 
Відповідь: Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», яким змінено порядок переведення платника податків (зміна основного місця обліку) проводиться контролюючими органами протягом місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місце проживання) платника податків, пов'язану зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.
При цьому, якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Відповідно до частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
У такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку обліку без подання заяви платником податків. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) 3 ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:
- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань за
її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення;
- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного року спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;
- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.
 
2. Які зміни відбулися в процедурі зняття з обліку платника єдиного внеску для фізичних осіб –підприємців, при припиненні діяльності?
 
Відповідь: Згідно з  листом Міністерства доходів і зборів України № 16051/7/99-99-18-02-01-17 від 07.07.14 законом № 1258 були внесені  зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:
зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, – на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку;
у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем;
останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
З урахуванням змін, внесених до Закону № 2464, процедури зняття з обліку платника єдиного внеску в органі доходів і зборів розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Змінами передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.
До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску після підписання обхідного листа керівником органу доходів і зборів та закриття карток особових рахунків.
Також слід зазначити, що на офіційному веб-порталі Міндоходів функціонує сервіс «Реєстр страхувальників», який дає змогу отримати дані з реєстру страхувальників, у тому числі і про зняття з обліку.
 
3. Чи має право особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, використовувати печатку в своїй діяльності?
 
Відповідь: Питання щодо використання печатки або штампу при здійсненні незалежної професійної діяльності самозайнята особа вирішує особисто в залежності від специфіки своєї діяльності, але є випадки коли чинне законодавство вимагає обов’язкового використання печаток.
Зокрема, коли фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, використовує найману працю.
Укладання з громадянином трудового договору (контракту, угоди) на використання його праці зобов’язує самозайняту особу забезпечувати умови та охорону праці, її оплату, а також інші соціальні гарантії відповідно до чинного законодавства.
Згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР ”Про оплату праці”, яким визначені економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору, зокрема, з самозайнятими особами, та Кодексом законів про працю України (ст. 49) на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому довідку, зокрема, про розмір зарплати. Відповідальність про достовірність даних, відображених у довідці, несе роботодавець, який виплачує доходи найманим працівникам.
Якщо відповідними положеннями про надання субсидій встановлено, що при пред’явленні фізичними особами довідок про свої доходи відділам (управлінням) субсидій для призначення їм субсидій ці довідки повинні бути обов’язково скріплені печаткою роботодавця, то при видачі таких довідок роботодавець (в даному випадку самозайнята особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність) повинен дотримуватися вимог щодо правильності їх оформлення.
 
4. Чи потрібно податковому агенту в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ відображати виплату доходу на користь самозайнятих осіб (ФОП та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність)?
 
Відповідь: У разі нарахування доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Тобто, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь самозайнятих осіб (фізичних осіб - підприємців та осіб, що проводять незалежну професійну діяльність).
 
5. Чи враховуються при визначенні сукупного чистого доходу ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрати понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у ФОП платників ЄП?
 
Відповідь: Податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст.178 Податкового кодексу України.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України не передбачено обмежень щодо включення фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, витрат, пов’язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку.
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Водночас, з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 року №31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватним нотаріусам необхідно враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу.
 
6.Чи встановлена форма запиту на отримання довідки про доходи ФОП та ФО, які здійснюють незалежну професійну діяльність, та форма такої довідки?
 
Відповідь: Фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримати за письмовим запитом в контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації.
Запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний такою особою.
Форма довідки про доходи, яка надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом (п. 3 ст. 10 Закону №2939).
Згідно з п. 1 ст. 20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
З огляду на зазначене, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, можуть отримати за письмовим запитом в контролюючих органах за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої податкової декларації.
Запит на отримання довідки про доходи складається у довільній формі, повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається з запитом, предмет запиту та бути підписаний такою особою.
Форма довідки про доходи, яка надається контролюючим органом за запитом фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка проводить незалежну професійну діяльність, не встановлена та надається у довільній формі. Така довідка видається не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, з огляду на ст.ст. 177, 296 Податкового кодексу України, можуть отримати довідку про дохід за інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої декларації за інший ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період.
Фізичним особам, які проводять незалежну професійну діяльність, довідка про доходи видається за (річний) податковий (звітний) період на підставі поданої відповідно до ст. 178 Податкового кодексу України податкової декларації за результатами звітного року.
 
7. Як правильно оформити звернення?
 
Відповідь: Враховуючи норми Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо повноваження оформленні відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями.
 
8. В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?
Відповідь:  Якщо оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено, податок на доходи фізичних осіб підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
 
9.Хто є відповідальним за перерахування ПДФО до бюджету, у разі якщо податковий агент при виплаті доходу ФО не нараховував і не утримував податок?
 
Відповідь:   Відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 Податкового кодексу України.
Згідно із пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.
Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.
 
 
10. Яка дата вважається датою погашення податкового боргу?
 
Відповідь: Датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з п.2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953, є
день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;
день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.
 
11. Де можна отримати інформацію про платників податку на додану вартість?
 
Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією Державна фіскальна служба України щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті (www. sfs.gov.ua):
дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по- батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
За запитом у електронній формі платників податку, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, контролюючі органи надають безоплатно протягом 5 робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється.
 
12. Що є підставою для нарахування плати за землю (земельного податку та орендної плати)?
 
Відповідь: Статтею 286 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу  України).
 
13. Чи має право запитувач на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації?
 
Відповідь: Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені у керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити:
відмову в задоволенні запиту на інформацію;
відстрочку задоволення запиту на інформацію;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
надання недостовірної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації.
 
14. Які реквізити має містити звернення? Яким чином подається звернення?
 
Відповідь: У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати
 
 
15. Який день вважається днем сплати єдиного соціального внеску?
 
Відповідь: Днем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вважається:
у разі перерахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з рахунка платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунка платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;
у разі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;
у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
 
16. Які переваги має платник податків, якщо звітує в електронному вигляді?
 
Відповідь: Подання звітності в електронному вигляді, має багато переваг як для платника податків, так і фахівців органів доходів і зборів, зокрема платники податків отримують:
економію робочого часу платників податків, а також власних коштів на придбання бланків звітних документів (немає необхідності відвідувати податкову інспекцію, купувати бланки звітності);
звітність, надіслана до органу Міндоходів електронною поштою через мережу Інтернет із застосуванням посилених сертифікатів ключів електронного цифрового підпису, не потребує дублювання на паперових носіях, а також їх зберігання;
уникнення витрачання часу у чергах до інспектора або „вікна” прийому звітності при поданні звітності, оскільки достатньо її лише сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм та передати через мережу Інтернет;
гарантію автоматичної перевірки підготовлених документів на наявність арифметичних помилок та описок;
суттєве скорочення термінів проведення перевірки щодо правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ та забезпечення своєчасного їх відшкодування платнику податку;
оперативне оновлення форматів подання документів в електронному вигляді по телекомунікаційним каналам зв’язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів);
інформацію щодо стану розрахунків стосовно сплати податків та заборгованості перед бюджетом (орган Міндоходів щомісячно висилає повідомлення про наявну заборгованість перед бюджетом); підтвердженням доставки звітності є квитанція, яка надсилається органом доходів і зборів, про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв’язку;
конфіденційність інформації;
оперативність обробки отриманої інформації.
Крім того, платникам, які звітують в електронний спосіб, завчасно надаються додаткові електронні сервіси.
 
17. У який термін розглядається договір «Про визнання електронних документів»?
 
Відповідь: Термін розгляду договору «Про визнання електронних документів» з боку органів Міндоходів – до 5 робочих днів. Нагадуємо, що квитанції мають розширення «.rpl» та відкриваються за допомогою ключа електронної печатки, а у разі її відсутності, підписом фізичної особи – підприємця (для фізичної особи – підприємця). Інші файли, що мають розширення «.xml» не потребують розшифрування. Електронні звіти можна відправляти лише після отримання квитанції про успішне підписання договору з боку органів Міндоходів.
 
18. Чи можливо переглянути реєстраційний номер отриманого посиленого сертифіката ключа ЕЦП?
 
Відповідь:  Для перегляду реєстраційного номеру посиленого сертифіката відкритого ключа електронного цифрового підпису, отриманого від Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту, його необхідно завантажити на комп’ютер. Після чого, відкривши файл посиленого сертифіката на вкладці «Зміст» знайти поле «Серійний номер», у якому і міститься реєстраційний номер посиленого сертифіката.
Також, переглянути реєстраційний номер посиленого сертифіката можна за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису «ІІТ Користувач ЦСК – 1». Інсталяційний файл та настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК – 1» можна завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням http://acskidd.gov.ua у розділі «Програмне забезпечення» у вкладці «Інше»
 
19. Чи нараховується податок на нерухомість, яка перебуває у власності неповнолітньої особи
 
Відповідь: Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до п.99.2 cт.99 Податкового кодексу України, грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
 
20. Кому потрібно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до ст.265 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України,   визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві