Друзі, продовжуємо нашу спецрубрику про славний Печерськ! Сьогодні запрошуємо вас на прогулянку однією із найдавніших вулиць Києва, яка звідусіль дихає історією. Ця вуличка хоч і знаходиться у середмісті столиці, але відчуття того, що ви знаходитеся у мегаполісі, виникне навряд.
Бутишів провулок пролягає від вулиці Князів Острозьких до вулиці Михайла Омеляновича-Павленка та площі Слави. До нього прилучається Левандовська вулиця, Іпсилантіївський та Микільський провулки.
Бутишів провулок є однією з давніх вулиць Печерська, що виникла у XVIII столітті під назвою Шпетерська, під цією ж назвою зафіксована на плані Києво-Печерського форштата, складеного у 1803 році архітектором Андрієм Меленським.
Вже з середини XIX ст. відома під назвою «Бутишів провулок», за прізвищем домовласника Бутишева, хоча мала й паралельну назву – Шестовський провулок.
З 1940 року сучасний провулок отримав назву вулиця Андрія Іванова.
Історичну назву «Бутишев провулок» відновлено 2014 року. У 2018 році назву уточнено на сучасну у відповідності до вимог чинного правопису – Бутишів провулок.
Окремої уваги заслуговує історія низки старовинних будинків, що тут знаходяться, зокрема № 10/10, № 11, № 14, № 19, № 23, № 29/18, які були споруджені у XIX – на початку XX століття.
Наша віртуальна мандрівка привела нас за адресою Бутишів провулок, 11, де знаходиться сучасна Печерська гімназія № 75.
Два століття тому, у 1809 році, в Бутишевому провулку у буянні квітучого садка потопав дерев’яний одноповерховий будинок – Києво-Печерське приходське училище, що утворилось із нижчих класів Київського народного училища. Потім – однокласне народне училище (1850 рік), далі – двокласне (1894 рік).
У 1901 році Київська Міська дума ухвалила рішення про зведення нового цегляного будинку для міського училища. Його майбутній абрис було визначено проектним завданням, складеним за тогочасними вимогами шкільної гігієни з урахуванням параметрів класних кімнат і рекреацій, умов освітлення, провітрювання й опалення. Будинок планувався двоповерховим, розрахованим на можливу надбудову третього поверху, з коридорною системою внутрішнього планування, де класи були орієнтовані в бік вулиці, коридори – на подвір’я. Кожен поверх мав складатися з трьох великих класних кімнат, приміщення для ручної праці й рукоділля, рекреаційного коридору, розрахованого на 150 учнів, роздягальні, передпокою, вчительської, бібліотеки, кімнати для лікарського огляду, а також швейцарської з окремим входом (нижній поверх) та ізольованого помешкання для завідувачки (верхній поверх).
Перший поверх відводився для чоловічого училища, другий – для жіночого. Проектування було доручено архітектору. О. Кривошеєву. У торгах на виконання робіт, в яких взяли участь 11 підрядників, переміг інженер О. Уманцев. 13 вересня 1902 він звітував про завершення будівництва.
У 1906 році Печерське училище стало багатокласним.
У 1915–1917 роках тут містилася Третя Київська (Бутишівська) школа прапорщиків. Викладачами були кадрові офіцери Київської залоги, які через важкі поранення не могли повернутися на фронт. За приблизними підрахунками, в роки війни школа випустила понад 2 тис. офіцерів.
Після від’їзду школи прапорщиків будинок передали Міністерству освіти УНР.
1922 тут було відкрито інтернат для дітей вчителів.
Упродовж 1924–1926 років приміщення займала школа для переростків, тобто для тих дітей, які не змогли з тих чи інших причин вчасно піти до школи; 1928–1930 тут діяв лікнеп; у 1932-1933 роках – збірний пункт по прийому голодних дітей..
З 1934 року – це загальна середня школа № 75.
Перед окупацією в школі знаходився збірний військовий пункт, під час окупації Києва була німецька казарма. В жовтні 1944 року школа знову була відкрита, але навчалися в ній лише хлопчики. Станом на 1 вересня 1945 року в навчальному закладі налічувався 431 учень.
В післявоєнний час почалися роботи по розширенню шкільного приміщення. У 1957–1958 споруду надбудовано на один поверх з деякою зміною внутрішнього планування.
Сьогодні Печерська гімназія № 75 – це провідний заклад загальної середньої освіти в столиці.
До 200-річчя школи була випущена книга «Храм виховання і освіти на Печерську», в якій записана історія школи. Також на першому поверсі знаходиться музей, присвячений історії школи. Тут представлені фотографії, раритетний шкільний інвентар та інші експонати.
Також особливої уваги заслуговує об’єкт старовинної забудови на Печерську за адресою Бутишів провулок, 23, де нині розміщується музей костюма і стилю Вікторії Лисенко «Victoria Museum». Однак це тема для окремого екскурсу…
За матеріалами із сайтів: Звід пам’яток історії та культури, Сьогодні, The Village Україна, Антиквар, Вікіпедія