1. Який митний статус можуть мати товари?
Відповідь: Згідно з ч.1 ст.72 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) за митним статусом товари поділяються на українські та іноземні.
Усі товари на митній території України (за винятком територій вільних митних зон) вважаються такими, що мають статус українських товарів, якщо відповідно до МКУ не встановлено, що такі товари не є українськими (ч.2 ст.72 МКУ).
2. У які митні режими можуть бути поміщені товари?
Відповідь: Згідно із ч.1 ст.70 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) з метою застосування законодавства України з питань державної митної справи запроваджуються такі митні режими:
1) імпорт (випуск для вільного обігу);
2) реімпорт;
3) експорт (остаточне вивезення);
4) реекспорт;
5) транзит;
6) тимчасове ввезення;
7) тимчасове вивезення;
8) митний склад;
9) вільна митна зона;
10) безмитна торгівля;
11) переробка на митній території;
12) переробка за межами митної території;
13) знищення або руйнування;
14) відмова на користь держави.
Митні режими встановлюються виключно МКУ (ч.2 ст.70 МКУ).
Відповідно до ч.1 ст.73 МКУ умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються МКУ, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Питання, пов’язані з виконанням необхідних митних формальностей та здійсненням митного контролю товарів, поміщених у відповідний митний режим, регулюються МКУ (ч.2 ст.73 МКУ).
3. Яким чином здійснюється поміщення товарів у митний режим?
Відповідь: Згідно із ч.1 ст.71 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені МКУ.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених МКУ (ч.2 ст.71 МКУ).
Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до ч.1 ст.71 МКУ, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим (ч.3 ст.71 МКУ).
4. Якими органами та протягом якого строку розглядаються справи про порушення митних правил?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 522 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 МКУ, розглядаються органами доходів і зборів.
Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 471 - 473, 476, 482 - 484 МКУ, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18-річного віку, розглядаються місцевими судами (суддями)
(ч. 2 ст. 522 МКУ).
Згідно зі ст. 525 МКУ справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.
5. Яка передбачена відповідальність до громадян, що порушують порядок проходження митного контролю через «зелений коридор»?
Відповідь: Відповідно до ст. 471 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) порушення встановленого МКУ порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
6. Яка передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів?
Відповідь: Відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення або тимчасового вивезення товарів встановлено ст. 481 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).
Перевищення встановленого відповідно до МКУ строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України не більше ніж на три доби тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів ( ч. 1 ст. 481 МКУ)
Вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 481 МКУ, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 481 МКУ).
Перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 481 МКУ).
7. Що розуміється під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 258 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (далі - МКУ) під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.
За рішенням органу доходів і зборів митне оформлення та випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до митного режиму експорту може здійснюватися без їх пред’явлення органу доходів і зборів, якому подано митну декларацію, заповнену у звичайному порядку. Рішення про можливість випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без їх пред’явлення органу доходів і зборів або про необхідність такого пред’явлення приймається органом доходів і зборів на основі результатів аналізу ризиків у строк не більше чотирьох робочих годин з моменту прийняття митної декларації, заповненої у звичайному порядку відповідно до митного режиму експорту (ч. 2 МКУ).
8. У яких випадках застосовується додаткова митна декларація та які вимоги до її оформлення?
Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 261 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) у разі подання відповідно до ст. 259 і 260 МКУ попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів (ч. 2 ст. 261 МКУ).
У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів (ч. 3 ст. 261 МКУ).
Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація (ч. 4 ст. 261 МКУ).
Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до МКУ (ч. 5 ст. 261 МКУ).
Для оформлення додаткової митної декларації використовується митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».
Водночас заповнення додаткової митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684.
9. Як визначається база оподаткування податком на додану вартість для товарів, які ввозяться на митну територію України?
Відповідь: Відповідно до п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до р. III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення. У разі якщо митна декларація не подавалась, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України до цієї іноземної валюти, встановленим Національним банком України,що діяв на день визначення податкових зобов’язань.
10. Як оподатковуються лікарські засоби, що ввозяться на митну територію України ЮО?
Відповідь: При ввезенні лікарських засобів на митну територію України у митному режимі імпорту ввізне мито сплачується на загальних підставах згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) за ставками, встановленими Законом України від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» (у редакції Закону України від 21 грудня 2010 року № 2829-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України»).
Водночас відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 282 МКУ при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткуванням ввізним митом фармацевтична продукція, сполуки, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні та класифікуються за товарними групами 28, 29, 30 УКТЗЕД, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1568 «Питання звільнення від обкладення ввізним митом фармацевтичної продукції та сполук, що використовуються для її виготовлення, які не виробляються в Україні».
Крім того, відповідно до п. п. 197.1.27 та п. 197.4 ст. 197 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від обкладення податком на додану вартість звільняються операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами).
Державний реєстр формується з переліку лікарських засобів, які пройшли процедуру державної реєстрації відповідно до Закону України від 4 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» (далі – Закон 123).
Відповідно до ст. 2 Закону 123 Державний реєстр лікарських засобів України - нормативний документ, який містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в медичній практиці.
При цьому спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства фінансів України від 19.12.2011 № 925/1661 «Про затвердження Порядку ведення та використання міжвідомчої бази даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.02.2012 за № 270/20583, уведено в дію міжвідомчу базу даних зареєстрованих в Україні лікарських засобів.
Основою цієї бази даних є інформація щодо відомостей про зареєстровані в Україні лікарські засоби, що міститься у Державному реєстрі лікарських засобів України.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві