Питання 1. Враховуючи те, що згідно із статтею 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі - Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з шостого дня непрацездатності, надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної і плати за період хвороби, а відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок) розрахунок розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі здійснюється в календарних днях, як надається допомога по тимчасовій непрацездатності (в якому розмірі і за які календарні дні) за період, коли застрахована особа не перебуває у поважних причинах та не здійснює трудову діяльність -підприємство не працює і на ньому не оформлено простой, а також, коли підприємство не працює, але оформлено простой підприємства з оплатою 2/3 тарифної ставки?
Відповідь. Законом № 1105 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простой) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу і у зв'язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439).
Питання 2. Як здійснити обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати застрахованій особі, яка була призвана на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, і за якою у розрахунковому періоді зберігався середній заробіток, з якого відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 не утримується єдиний внесок?
Відповідь. Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок) середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати. Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.
На нашу думку, період військової служби застрахованої особи за призовом під час мобілізації на особливий період можна вважати періодом, не відпрацьованим з поважної причини. Тому, якщо деякі місяці та дні розрахункового періоду застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини, пропонуємо ці місяці та дні виключати з розрахункового періоду та здійснювати розрахунок середньої заробітної плати за відпрацьовані місяці та дні розрахункового періоду. У випадку коли застрахована особа не працювала із зазначеної поважної причини всі місяці розрахункового періоду, на нашу думку, може бути застосовано пункт 9 Порядку.
Питання 3. У зв'язку із відсутністю норми у Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі - Порядок), у разі поновлення на роботіпрацівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконного переведення на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи), як обчислити середню заробітну плату для розрахунку допомоги застрахованій особі, яка була поновлена на роботі і їй була нарахована та виплачена компенсація заробітку за весь час вимушеного прогулу у місяці настання страхового випадку або у наступних місяцях після поновлення?
Відповідь. Відповідно до пункту 2 Порядку сума страхової виплати обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на кількість календарних днів зайнятості (періоду перебування у трудових відносинах), у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зазначених у пункті 3 Порядку.
Частиною другою статті 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка визначає базу нарахування єдиного внеску, передбачено, що для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Враховуючи зазначене, обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, передбачене пунктом 2 Порядку, застосовується, зокрема, у випадку поновлення на роботі працівника, який був звільнений з роботи без законної підстави (незаконно переведений на іншу роботу) з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в заробітній платі за час виконання нижче оплачуваної роботи).
При цьому слід врахувати, що пунктами 32 та 33 Порядку встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
Лист Міністерства соціальної політики України від 31.07.2015р. № 445/18/99-15