Щороку у День пам'яті Преподобного Нестора-Літописця ми відзначаємо День української писемності та мови.

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене, виплекане й передане у спадок нашими пращурами – солов’їній, калиновій нашій українській мові.

Для кожного народу рідна мова і писемність – це гордість і розрада. Українське слово допомагало нам століттями берегти свою самобутність, передавати з покоління в покоління знання та пам'ять про визначні і трагічні події з історії становлення нашої Держави…

Серце починає битися пташкою, коли лине українська пісня, звучить українська поезія, коли малюк лепече свої перші слова українською…

У всі часи наш народ, наче скарб, оберігав рідну мову. Сьогодні ми продовжуємо виконувати цей святий обов’язок.

Повністю погоджуюсь зі словами видатної української поетеси Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм віднімає мову»… Тому щиро радію, що українська мова лунає всюди – за кордоном і в кожному куточку України, на публічних заходах і в особистих розмовах, у громадських місцях і в родинному колі.

Дорогі печеряни, говорімо, читаймо, думаймо і творімо українською! Бережімо найцінніший скарб нації – нашу мову.

Слава Україні! Героям слава!

 З повагою

Голова Печерської районної

в місті Києві державної адміністрації                       Наталія КОНДРАШОВА